ПЕРЕСЕ́РДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. Перестати сердитися. Знов почалася згода поміж Кайдашенками. Малі діти знов перші почали прибігать одні до одних гуляти; за ними почали заходить один до другого брати, а після всіх пересердились їх жінки (Н.-Лев., II, 1956, 377); Леся.. нібито розсердилась дуже.. Але потім пересердилась (Головко, II, 1957, 375).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 274.