ПЕРЕСЛАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Те саме, що перехворі́ти. Шишманови вже поїхали, переслабувавши перед виїздом якоюсь інфлуенцею чи ангіною (Л. Укр., V, 1956, 285); [Юркевич:] Кепські діла.. А тут ще переслабував на сипняк, охляв (Коч., П’єси, 1951, 309).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 280.