ПЕРЕ́СПІ́В, у, ч.
1. Дія за знач. переспі́вувати 4. Переспіви тем і сюжетів, а тим більше конкретних драматургічних конфліктів, стали явищем негативним, бо породжують п’єси-близнюки (Рад. літ-во, 5, 1964, 29); // Те, що є повторенням відомого, сказаного, написаного і т. ін. раніше.
2. перен. Вільний переклад віршами. Маю.. деякі віршовані переклади, між іншими переспіви гімнів з "Ріг Веди" (Л. Укр., V, 1956, 104); Значне місце в поезії Грабовського посідають переспіви з тих слов’янських поетів, у творах яких підноситься ідея волелюбності слов’янських народів (Укр. літ., 9, 1957, 181).
3. Спів, мелодія, які повторюються (про звуки людського голосу, спів птахів). Вони вийшли з машини коло старого вітряка. І одразу почули, як.. пахне земля.. І ще почули срібний переспів польового жайворонка (Кучер, Трудна любов, 1960, 552); По селу вже розпочинали свій передранковий переспів півні (Ле, Клен. лист,1960, 272).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 283.