ПЕРЕСТРО́ЙКА, и, ж., розм. Дія за знач. перестро́ювати, перестро́їти і перестро́юватися, перестро́їтися. [Виборний:] Не тепер же та й не од себе видумали таку перестройку города (Котл., II, 1953, 27); З весни Параска затіює перестройку, через стіни з комірчини робить другу хату (Мирний, IV, 1955, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 289.