ПЕРЕСТРУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСТРУГА́ТИ, перестружу́, перестру́жеш і переструга́ю, переструга́єш, док., перех.
1. Стругати що-небудь ще раз, повторно або заново, по-іншому. Він, в котрий уже раз, перестругував глину, раніш розмочену й збиту дерев’яною довбешкою, щоб роздрібнити грудки, потім розмочував і довго місив (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 328).
2. Стругати все або багато чого-небудь.
3. Стругати що-небудь більше, ніж слід. Стругав-стругав, та й перестругав (Номис, 1864, № 7692).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 289.