ПЕРЕТВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕТВОРИ́ТИ, творю́, тво́риш, док., перех.
1. Надавати нового вигляду, обертати на щось інше, переводити в інший стан. Наводив [Давид] цифри, щоб порівняти з довоєнним рівнем та з двадцять першим роком. Дуже великі числа, як мільйони, задля наочності перетворював на живі образи. От, скажімо: хліба стільки-то мільйонів зібрали, це он скільки вагонів повнісіньких (Головко, II, 1957, 130); Продавець перетворив товар у гроші, щоб задовольнити з допомогою останніх яку-небудь потребу.. (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 139); Найголовнішою причиною моєї втечі під захист Криворучки було те, що генеральша хотіла мене перетворити в кімнатного козачка (Минуле укр. театру, 1953, 16); // Вносити корінні зміни. — Софія мусить мати якусь нещасливу любов. Нещаслива любов перетворює не раз людську вдачу до дна (Коб., І, 1956, 521); Звертаючись до мотивів і прийомів народної творчості, до встояних національних форм, він [П. Тичина] дуже рідко використовує їх в готовому незмінному вигляді, майже завжди перетворюючи їх, залишаючи на всьому печать своєї художньої індивідуальності (Поезія.., 1956, 88); Скажіть виразно: «..Хотять [хочуть пролетарі] Перетворить, перевернуть, Звалити наш суспільний лад!» (Фр., X, 1954, 34); Перетворити степи, оживити пустелі, зеленими мурами перетяти шлях суховіям і чорним бурям — хіба цій справі не варто було віддати ціле життя? (Жур., Вечір.., 1958, 37).
Перетво́рювати на по́піл — знищувати вогнем; спопеляти. [Кривоніс:] Армаду кораблів султана, що розбивала великий флот венеціанців, ми скільки разів на попіл перетворювали… (Корн., І, 1955, 226).
2. Надавати чому-небудь іншого характеру, сили і т. ін. Співали [жебраки] на всі гласи,.. перетворюючи слова апостольських молитв у якесь ідолопоклонське чревовіщання (Хотк., II, 1966, 65); Ці короткі побачення з чоловіком на людях просто героїчно перетворювала [Люба] на ілюзію сімейного щастя… (Ле, Міжгір’я, 1953, 24); Особисту гідність людини перетворила вона [буржуазія] в мінову вартість.. (Комун. маніф., 1963, 32); // перев. у сполуч. із сл. життя, дійсність. Робити здійсненим, втіленим і т. ін. Перетворюючи в життя рішення Комуністичної партії, колектив будівельників провадить вперту боротьбу за скорочення строків будівництва (Вітч., 5, 1956, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 294.