ПЕРЕ́ТИН, у, ч.
1. Те саме, що перетина́ння. Принцип дії генератора заснований на явищі електромагнітної індукції, тобто виникнення електричного струму у замкненому провіднику при перетині ним магнітних силових ліній (Автомоб., 1957, 220).
2. Місце схрещування, перетинання чого-небудь. Житомир розташований на лівому березі річки Тетерів, притоки Дніпра, на перетині залізничних ліній Фастів — Новоград-Волинський і Козятин — Жлобин (Визначні місця Укр., 1958, 197); На непокірний скелястий перетин Дніпра впав погляд Потьомкіна (Рудь, Гомін.., 1959, 30).
3. Поверхня, площина, по якій що-небудь перетнуте, розрізане. Математичним горизонтом називається лінія перетину небесної сфери з горизонтальною площиною, яка проходить через центр небесної сфери (Астр., 1956, 18).
∆ Золоти́й пере́тин — застосовувана у стародавніх живописі, графіці, архітектурі пропорція, у якій одна частина відноситься до другої, як все ціле до першої частини; гармонійний поділ, золотий переріз. Нема сумніву в тому, що народним майстрам був добре відомий .. класичний принцип золотого перетину (Нар. тв. та етн., 6, 1967, 64).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 296.