ПЕРЕЩЕБЕТА́ТИ, бечу́, бе́чеш, док.
1. неперех. Закінчити, перестати щебетати.
2. перех. Перевершити у щебетанні (про птахів).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 323.