ПЕРЛО́ВИЙ1, а, е.
1. Прикм. до пе́рли, пе́рла. Ганна сплеснула руками, а сльози покотились, як перлове зерно (Вовчок, І, 1955, 81); // Зробл. з перлів. Увіходить Йоганна, розкішно вбрана: у сріблястій, прозорій, пишно вигаптуваній ..одежі,.. на шиї .. перлове намисто (Л. Укр., III, 1952, 177); З-під багряного серпанку, з-під перлового вінця Поглядає сумно діва і вітає молодця (Бажан, II, 1947, 109); // Власт. перлам, такий, як у перлів. Се був маленький болотяний пташок.. Пір’я на нім було попелясто-сіре з легеньким перловим полиском (Фр., III, 1950, 251); // Схожий на перли, подібний до перлів. [Павло:] Що ж то за устоньки солодкі, що ж то за зубоньки перлові!.. (Кроп., II, 1958, 362); Молоді, шляхетні почуття Бриніли в кожному Тадеушевім слові — І сльози бризнули з очей йому перлові (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 295).
Перло́ва ско́йка див. ско́йка.
2. Який своїм сріблясто-сірим забарвленням і блиском нагадує перли. Твої очі мов криниця Чиста на перловім дні (Фр., XI, 1952, 11); Перлове небо прибрало землю у сірі тони (Коцюб., II, 1955, 427).
ПЕРЛО́ВИЙ2, а, е.
1. Зробл. із зерен ячменю (про крупу). Зерно ячменю є.. незамінною сировиною у пивоварній і солодовій промисловості. Крім того, з нього виготовляють перлові і ячні крупи (Колг. енц., II, 1956, 789); Ті кури, що крупу їм давано перлову, Під руку месницьку попалися Сакову (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 256).
2. Пригот. з такої крупи. Кожному обмірялося по черпакові перлової каші, яку бійці охрестили «шрапнеллю» (Тют., Вир, 1964, 340); Дід Максим казав правду — я почав помітно від’їдатися на перловому супі (Збан., Єдина, 1959, 352).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 328 - 329.