ПЕРСТА́Ч, у́, ч., бот. (Роtепtillа аlbа L.). Багаторічна трав’яниста рослина з прямостоячим або сланким стеблом, лапчастим листям та здебільшого жовтими квітками; використовується в народній медицині, а також як засіб для дублення шкіри та як барвник. На схилах в пониженнях, де більше вологи, знаходимо перстач східний (Укр. бот. ж., XIII, 2, 1956, 38); Напар зілля з перстачу у козиному пряженому молоці вважається сильним сечогінним засобом, який не подразнює нирок (Лікар. рослини.., 1958, 96).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 333.