ПЕ́РСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до пе́рси1 і Персія. Сааді — дорогий персам поет.., він чудово висловлює щиро перський дух, і земляки аж надто його полюбляють (Крим., Вибр., 1965, 239); Він же [Вахтанг VI] переклав з перської мови кілька важливих творів (Видатні вітч. географи.., 1954, 24); // Належний персам, Персії. Бій закінчився цілковитим розгромом перського флоту (Іст. стар. світу, 1957, 106); // Зробл. у Персії, завезений з неї. Після обіда [обіду] розіслали в залі перські килими (Н.-Лев., IV, 1956, 25); Юра з мамою вертали додому алеєю перського бузку (Смолич, II, 1958, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 333.