Слово "першість" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПЕ́РШІСТЬ, шості, ж.

1. Перше місце в якому-небудь змаганні. Біля яблуні — взяте в чохол знамено, яке присуджене артілі за те, що вона виборола першість у змаганні (Тют., Вир, 1964, 398); Наприкінці минулого року відбулося змагання на першість міста з стрільби (Рад. Укр., 10.ХІІ 1953, 3); // Змагання за перше місце з якого-небудь виду спорту. У 1956 році в Одесі була проведена особиста першість УРСР з акробатики (Спорт.., 1958, 5).

Па́льма пе́ршості див. па́льма; Поступа́тися (поступи́тися) пе́ршістю перед ким — чим; Віддава́ти (відда́ти) пе́ршість кому, чому — те саме, що Віддава́ти (відда́ти) па́льму пе́ршості (див. віддава́ти). Він мав поступитися першістю. Це було кривдно, проте Сагайда не дав розгулятися своєму самолюбству (Гончар, III, 1959, 375).

2. Наявність кращих рис, якостей, переваг, які ставлять кого-, що-небудь на перше місце. Комунізм — в цім наша першість й вищість, Гордість, — що ми створюєм нове! (Нех., Дивлюсь.., 1949, 59); Першість політики над економікою визначає найважливішу умову розв’язання економічних завдань, означає необхідність політичного підходу до всіх питань комуністичного будівництва (Ком. Укр., 12, 1965, 52).

3. Становище того, хто зробив що-небудь першим, хто почав щось раніше всіх інших. Першість нашої країни в справі завоювання космічного простору стала можливою завдяки величезним перевагам найпрогресивнішого радянського суспільного ладу (Ком. Укр., 7, 1963, 71).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 338.