ПЕРІЯ́, ї́, ж., діал.
1. Ряд (будинків). Кожен ряд домів там зветься перія, — це поздовжня перія, то поперечня. Це саме чоло міста: тут найбагатші купці, тут крамниці (Свидн., Люборацькі, 1955, 18).
2. Бік (вулиці). Оцією вулицею підете, то по правій перії його хата (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 327.