ПЕЧА́ТАТИ, аю, аєш, недок., перех., заст. Ставити печатку на чому-небудь. Наймичка печатала проскури (Н.-Лев., II, 1956, 335); [Рябина:] Та коли я його печатав, то най покаже тоту [ту] печать! (Фр., IX, 1952, 391).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 346.