ПИ́ЛОЧКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до пи́лка. — Коли меншеньке деревце, то він його пилочкою пиля, а як більшеньке, то свердлик у нього є — і так.. він просвердлить те дерево, аж поки його вже можна валити (Хотк., І, 1966, 81); На великому столі були порозкидані пилочки,.. рубанок, обценьки, бруски дерева і багато іншого приладдя, потрібного для будування моделі аероплана (Вас., II, 1959, 226).
2. Те саме, що пи́лка 2. На столі.. Гребінки, пилочки предивні І рівні ножиці, й нерівні (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 353.