Слово "пиряти" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм.

1. перех. і без додатка. Носити, тягати важкі речі. Батько і син пиряли мішки мовчки (Цюпа, Грози.., 1961, 148); Врешті Бурштейн помахом руки відіслав биндюжника геть, сів на стілець з таким змореним виглядом, наче він сам пиряв по кімнаті важку швейну машинку (Дім., Ідол, 1961, 131).

2. неперех., за ким. Швидко бігати; гасати. Бігає [Солоха] за собакою та все кричить: Лишка! Лишка! Собака й сюди й туди, — а вона пиряє за нею (Мирний, І, 1954, 68).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 358.