ПИ́САНКА, и, ж. Розмальоване великоднє куряче або декоративне, звичайно дерев’яне, яйце. Настав великдень.. По службі божій щиро з ним Поцілувалася дівчина. І писанок, і крашанок, Всього Трохиму надавала (Рудан., Тв., 1959, 63); Я вийняв крашанку, чи, краще, писанку. На ній по білому йшли навскоси чорні смуги (Сам., II, 1958, 332); Писанки — здебільшого з дерева — стали декоративним оздобленням майже в кожній гуцульській хаті (Хлібороб Укр., 1, 1965, 28); // перен. Про що-небудь приємне, красиве. Життя — писанка, та шкода, що в материнім череві не засновано доброї школи, щоб життя з пелюшок обома жменями брати (Ле, Міжгір’я, 1953, 294); Чимало зусиль витратили мешканці відомого на весь світ села [Шевченкове], щоб причепурити його, перетворити у справжню писанку (Чаб., Шляхами.., 1961, 89); // перен. Вродлива дівчина, жінка. Ян Гуцульський прибув з Поділля, привіз і свою писанку-дочку, щоб уперше показати її на люди дорослою, вихованою (Ле, Україна, 1940, 28); // перен., зневажл. Фарбована, розмальована, занадто яскраво вбрана жінка, дівчина. — Невідомо, хто кого перетягне, чи Марія Василину, чи Василина Марію, — говорили чоловіки, — бач, як убралась! А станом крутить, як чорт перед заутренею. Треба держати дочок далі од цих писанок (Н.-Лев., II, 1956, 123).
◊ Як (мов, на́че, ні́би і т. ін.) пи́санка: а) хто-небудь дуже строкатий або яскраво розмальований. Копри і труби, де ти оком кинеш… Все більше їх!.. Як писанка лани (Сос., Поезія.., 1961, 51); Який чудовий хвартух! Їй-богу, наче писанка (Н.-Лев., II, 1956, 104); б) дуже красивий, гарний (про будову, селище і т. ін.). [Марко:] Посадимо, діти, садочок, зацвіте він, то знов буде наше село, мов писанка (Мороз, П’єси, 1959, 48); Село на нашій Україні — Неначе писанка село, Зеленим гаєм поросло (Шевч., II, 1953, 9); в) гарний на вроду, вродливий (звичайно про жінку, дівчину). — Приходь, найду тобі дівчину, як писанку (Стельмах, І, 1962, 119).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 359.