Слово "писатися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПИСА́ТИСЯ, пишу́ся, пи́шешся, недок.

1. перех. і без додатка, перев. в 3-й ос. Вживатися за існуючими правилами у написанні, на письмі (про літери). Пишеться не так, як говориться.

2. перех., перев. в 3-й ос. мин. ч. Створюватися (про який-небудь текст, твір і т. ін.). — Може, почитаємо? — Е, не хочу, докучило… Що там в тих романах… Не знаю, для кого вони пишуться (Коцюб., І, 1955, 330); Осокін знав, чим найкраще можна підкупити довір’я працівників редакції. Стаття писалась від імені молодого спеціаліста (Ткач, Плем’я.., 1961, 196); — Ви думаєте закон, як дишло: куди повернув, туди й вийшло? Тепер нема такого! Теперішній закон не про вас писався! (Стельмах, II, 1962, 134).

3. неперех., безос., перев. із запереч. н е, розм. Про наявність натхнення, бажання писати. [1-ша панна:] У вас чудна натура, ви, наприклад, казали, що вам тут не пишеться, а тим часом ви на лоні природи… (Л. Укр., II, 1951, 52); Не знаю, як комумені в такій порі, Таких от вечорів завалистих зимових, Найкраще пишеться (Вирган, В розп. літа, 1959, 169); Я не хотіла писати, поки не з’ясується з його станом здоров’я. Та й не писалося (Мур., Свіже повітря, 1962, 188).

4. перех., заст., розм. Значитися, числитися ким-, чим-небудь. — І тепер опошнянці зовуть його [містечко Опошню] городом, хоч воно всюди містечком пишеться… (Мирний, IV, 1955, 372); // Іменувати себе ким-небудь у паперах, документах і т. ін. Не знать допевно, від чого Той князь наш надполтванський (Чи від плоско́го чола, чи ума?) Писався «князь Площанський» (Фр., XIII, 1954, 421); Потім деякі Стадницькі почали писатися Стадниковими (Стельмах, І, 1962, 15); // у що. Зараховувати себе до якоїсь соціальної групи, угруповання, закладу, роблячи відповідний запис. — Тутечки усі люди живуть доступні такі, привітні… жалко вам буде їх кидати.. — Та ми сюди на селище прийшли, у земляни пишемось любчівські (Вовчок, І, 1955, 193); — Стражники їздили на конях, — розказував Грицько Вересай, — і оглашали, щоб люди писалися в ополчення (Бурл., О. Вересай, 1959, 6); [Ільченко:] Уся Поштарівка в колгоспи пишеться. Уже й коні почали зводити (М. Куліш, П’єси, 1960, 137).

5. Пас. до писа́ти 1, 4 — 6. То писався рукою художника разом і обвинувальний акт та вирок фашизмові і наш лист у вічність, до тих, хто залишиться жити, хто народиться після нас (Коз., Гарячі руки, 1960, 34); Перебування Пушкіна на Україні — це було заслання. Але.. поет не тільки залишився поетом, але й незмірно зріс у своїй творчості — адже тут писався «Онєгін»! (Рильський, X, 1962, 32); Каленик Романович, надівши окуляри, підсів до четвертої сторінки газети «Правда», де містилися політичні відомості з широкого світу, писалося про атомну й водневу бомби, про скорочення армій (Сенч., На Бат. горі, 1960, 29); Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем (П. Куліш, Вибр., 1969, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 362.