ПСЕВДОНІ́М, а, ч.
1. Прибране ім’я, прізвище або авторський знак, яким користується письменник, журналіст, актор і т. ін. замість власного прізвища. В стародавній Греції.. вже була відома форма маскування письменників при допомозі прибраних вигаданих імен (псевдонімів) або імен своїх сучасників (Рад. літ-во, 7, 1967, 50); В 1874 році надруковано перші вірші Франка, підписані псевдонімом Джеджалик (Коцюб., III, 1956, 28); Я їх знав особисто — і майора, і капітана. Вони працювали кореспондентами Н-ської армійської газети і підписували свої спільні твори псевдонімом Чайка (Ю. Янов., І, 1958, 331); Г. П. Затиркевич виступила у водевілі М. Старицького «Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка» під псевдонімом Прилуцької (Минуле укр. театру, 1953, 62).
2. заст. Людина, що виступає під прибраним іменем, прізвищем.
Відкрива́ти (відкри́ти) псевдоні́м див. відкрива́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 373.