ПСИХОПА́ТКА, и, ж. Жін. до психопа́т. Настуся була зроду істерична й трохи психопатка (Н.-Лев., IV, 1956, 230); Коли вона щовечора лежатиме отак, уткнувшись носом у подушку, то і справжньою психопаткою стати недовго (Собко, Нам спокій.., 1959, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 376.