ПТИ́ЧКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до пти́ця 1. Кожна птичка своїм носиком живе (Укр.. присл.., 1955, 82); * Образно. Гандзя рибка, Гандзя птичка, Гандзя цяця-молодичка (Пісні та романси.., II, 1956, 47); Увесь дім розвеселює [розвеселяє] тут птичка: братової се сестричка, панна Оля, люба всім (Мак., Вибр., 1954, 430); * У порівн. Еней в біді, як птичка в клітці; Запутався [заплутався], мов рибка в сітці (Котл., І, 1952, 198).
2. розм. Те саме, що пта́шка 3. Френк Коллінз поставив птичку біля прізвища професора (Рибак, Час.., 1960, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 381.