ПІВДЕ́ННИЙ1, а, е. Прикм. до пі́вдень1; полуденний, полудневий. Учора в південну годину Брат Агапіт до келії моєї Ввійшов (Фр., XIII, 1954, 301); // Який буває, трапляється в полуденну, полудневу годину. Південна спека. Косарі працюють в одній білизні, білі, мов гуси (Чорн., Визволення, 1949, 88).
ПІВДЕ́ННИЙ2, а, е.
1. Прикм. до пі́вдень2. Ніщо її вже не розважає, Навіть і там, в чудовому Південному кра́ю (Л. Укр., І, 1951, 326); Одлетіли давно журавлі у південні країни (Сос., Солов. далі, 1957, 158); Південна природа; // Який росте, водиться і т. ін. на півдні. Вже створено з південних і далекосхідного тайгового північний виноград (Довж., І, 1958, 459); Багатюща й дивовижна природа довкола, духмяні пахощі південної рослинності — все це заколисувало затишним спочинком (Смолич, І, 1958, 81); // Який буває, має місце, відбувається, спостерігається на півдні. Лагодилась буря. Але я байдужно дивився на грізні розрухи натури, не торкала якось мого серця дика краса південної бурі… (Коцюб., І, 1955, 177); На порозі Балика повернувся і з ненавистю плюнув, потім ступнув у сонячну гарячінь, у блиск південний (Тулуб, Людолови, І, 1957, 35); // Збудований, розміщений і т. ін. на півдні. — Чи знаєте ви, яка хороша весна в південному приморському місті? (Ткач, Моряки, 1948, 7); Вже рік існує південна полярна станція Мирний (Вісник АН, 6, 1957, 44).
2. Який міститься, проходить і т. ін. у напрямку півдня, на південь від чого-небудь або на півдні чогось. Собаки, яких завжди буває безліч по селах південної Бессарабії, обпали каруцу й бігли, валуючи, за нею аж до примарії (Коцюб., І, 1955, 198); З падінням цього міста похитнувся б весь південний фланг німецького фронту, який ще й досі нависав над Балканами (Гончар, III, 1959, 235); // Який дме, насувається і т. ін. з півдня. Шорстким гарячим язиком Солончаки південний вітер лиже (Мур., Ідуть.., 1951, 6); Коли вітер дме з півдня, то називається південним (Фіз. геогр., 5, 1956, 86).
Півде́нна півку́ля див. півку́ля; Півде́нна широта́ див. широта́; Півде́нний за́хід див. за́хід1; Півде́нний по́люс див. по́люс; Півде́нний схід див. схід.
3. Власт. південцю, південцям. Було видно між дівчатами кільки [кілька] типів, зовсім південних, ніби херсонських, з карими очима та чорними бровами, з оригінальним чистим виразним прорізом уст (Н.-Лев., II, 1956, 403); // Належний південцю, південцям. Усі сучасні словенські мови поділяються на три групи: східну, південну і західну (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 21); Мова, обвіяна вітром і сонцем, Мова, де чуються й води, і сіль, і сушена риба,.. Мова південна встає, Простягаючи руки дівочі (Рильський, І, 1960, 191).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 378.