ПІВПРОЗО́РІСТЬ, рості, ж., рідко. Властивість за знач. півпрозо́рий. Крізь матову півпрозорість конверта ледве-ледве просвічувала ніжна, блідо-рожева й непрозора шовкова підкладка (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 230).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 386.