ПІВСВІ́ТЛО, а, с. Слабке, тьмяне світло, освітлення. У низькій, але обширній кімнаті хорої пані Олесь панувала глибока тишина й півсвітло (Коб., III, 1956, 189); Притихлі вночі чайки зняли гамір, а в невиразнім півсвітлі неба промайнула, свистячи крилами, пара качок (Багмут, Щасл. день.., 1959, 124).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 386.