ПІДБАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., у сполуч. із сл. кінь, розм. Під’їхати, басуючи на коні. Кірасирський офіцер підбасував конем і витягнув Дзевалтовського нагаєм по плечах… (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 156).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 394.