ПІДБЕРЕ́ЗНИК, а, ч. Один з кращих їстівних грибів з бурою шапинкою і білим м’якушем, що росте переважно в березових лісах. Роман розстебнув свою торбину, висипав на землю гриби. Тут були рижики, боровички, підберезники (Збан., Між.. людьми, 1955, 118); У дубових і березових гаях навколо Києва є білі гриби, підберезники, моховики (Веч. Київ, 10.VІ 1961, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 394.