ПІДБОРІ́ДДЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до підборі́ддя 1. Личко [у Марти] біле, тоненьке із смішно загостреним підборіддячком (Григ., Вибр., 1959, 256).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 400.