ПІДВА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підва́жити. Долівка малесенької хатини з підваженим посередині сволоком, з розложистою, трохи похиленою набік піччю була застеляна свіжою осокою (Л. Янов.., І, 1959, 140); Посеред саду старезна яблуня, всипана райськими яблуками, аж гілля кіллям підважені (Вас., II, 1959, 183).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 401.