ПІДВЕРЕ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДВЕРЕДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., розм. Те саме, що підрива́ти1 2 (про здоров’я). У піч вона так і не кинула жодної книжки, але повсякчас пасла мене очима, побоюючись, щоб читання не підвередило її дитину (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 403.