ПІДГИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПІДІГНУ́ТИСЯ, ді́гнеться, док.
1. Загинатися, згинатися в суглобах від перевтоми, безсилля і т. ін. З надмірної слабкості темніло в очах і підгиналися коліна (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 103); Раїса чує, що ноги її не витримають, ось-ось підігнуться (Коцюб., І, 1955, 328).
2. тільки недок. Пас. до підгина́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 413.