ПІДГОДІ́ВЛЯ, і, ж., с. г.
1. Дія за знач. підгодува́ти, підгодо́вувати. Раніше у сніжні зими чимало копитних звірів гинуло від голоду. Тепер ведеться їх регулярна підгодівля (Наука.., 8, 1958, 40).
2. Те саме, що підко́рм. Для поросят до чотирьох місяців на фермі організовано виробництво вітамінної підгодівлі — вирощування кукурудзи, гороху, ячменю гідропонним способом (Рад. Укр., 23.І 1963, 1); Коли у вулику нема меду, бджолам потрібно давати цукрову підгодівлю (Бджільн., 1956, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 415.