ПІДГО́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПІДГОЛИ́ТИСЯ, голю́ся, го́лишся, док. Підбривати собі вуса, бороду і т. ін. Чому ти, Славочку, не підголишся? Заріс, як старий дідура (Март., Тв., 1954, 233); — Бачив [Максим] сьогодні під церквою кума — підстригся, підголився: мов на улицю вирядився (Вас., І, 1959, 304).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 416.