ПІДГРОМА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДГРОМА́ДИТИ, джу, диш, док., перех. Злегка, трохи громадити (у 1 знач.). Раз весною взяв дід рискаль та й мотику, скопав у городці грядку велику,.. грабельками підгромадив, зробив пальцем дірочку-дрібку — та й посадив ріпку (Фр., III, 1950, 184).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 420.