ПІДГІ́ННИЙ, а, е, спец. Стос. до підгону (у 2 знач.). В перші роки молодий дуб росте без підгінних порід і не пригнічується, що особливо важливо для його дальшого розвитку (Колг. Укр., 1, 1957, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 414.