ПІДДА́ТЛИВИЙ, а, е.
1. Який легко змінює форму, деформується під дією чого-небудь або має властивість так змінюватися. Без поспіху, поволі витягнув [ватаг] з череса стару кількарічну букову губку, що її вдома добре випарив у лузі, а коли висохла, потовк так, що стала м’яка й піддатлива (Гжицький, Опришки, 1962, 13); При нагріванні вище 120° С поліетилен стає м’яким і піддатливим, як віск (Наука.., 2, 1963, 4); // Який легко, не чинячи опору, піддається дії чого-небудь. Дитяча далекозорість легко може перейти в короткозорість внаслідок того, що очі у дітей порівняно більш піддатливі щодо внутрішнього тиску (Шк. гігієна, 1954, 62); Великий тиск, що передається по хребту на піддатливі кістки таза, які ще не сформувались, приводить до неправильного розвитку таза (Фіз. вихов.., 1954, 12).
2. перен. Який легко йде на поступки, якого легко умовити, на якого легко вплинути. Піддатлива людина; Піддатливий характер.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 422.