ПІДДІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДДІ́ТИ, і́ну, і́неш, док., перех., рідко. Те саме, що піддяга́ти. Поверх піджака надягнув [Андрій] хутряну безрукавку, що піддівають.. під шинель (Коп., Вибр., 1953, 284).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 424.