ПІДЗА́ХИСНИЙ, ного, ч., юр. Той, кого захищає адвокат. — В справі, яку сьогодні розглядає суд, мій підзахисний, Руженко Юрій Мирославович, не винний і заслуговує на повне виправдання (Дор., Не повтори.., 1968, 261); Підкуплена любов’ю до своєї дитини, вона [мати], як той оборонець в суді, завжди виправдовує свого підзахисного, незважаючи на його провину (Добр., Тече річка.., 1961, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 427.