ПІДЗЕМЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Який міститься, перебуває, розташовується, мешкає і т. ін. в підземеллі, під землею. — Я солдат. Якщо треба тут — буду тут. Якщо з льотчика треба стати кротом підземельним — стану кротом. А скаже Вітчизна: снарядом стань — стану снарядом (Гончар, Тронка, 1963, 292).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 427.