Слово "підкинутий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПІДКИ́НУТИЙ, ПІДКИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підки́нути. Обернуться в дітлахів Обох нас закортіло, І враз у синь обруч злетів, Підкинутий уміло (Рильський, III, 1961, 267); Сергій, наче підкинутий велетенською тугою пружиною, одним стрибком сягнув вартового і залізними руками згріб його в оберемок… (Ткач., Жди.., 1959, 33); Вчив [Тамару] Кирило Васильович — якщо трапиться попасти в тюрму — не признавайся до своїх, близько можуть бути спеціально підкинуті провокатори (Хижняк, Тамара, 1959, 127); // підки́нено, безос. присудк. сл. В Якима в полові знайшли тюк матерії і ще дещо, — не інакше, як підкинено (Головко, II, 1957, 155).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 434.