ПІДКО́ПУВАЛЬНИЙ, а, е, спец. Пристосований для підкопування. Робочими органами бурякопідіймача є три підкопувальні лапи (Колг. енц., І, 1956, 145); Глибину ходу підкопувальної скоби встановлюють залежно від довжини коренеплодів, що їх збирають, або глибини залягання цибулини (Колг. Укр., 7, 1958, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 438.