ПІДКУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПІДКУРИ́ТИСЯ, курю́ся, ку́ришся, док.
1. Обдавати себе димом. Вже й свячені миколайки пила, вже й маковійовим зіллям підкурювалась — нічогісінько не помагає (Н.-Лев., II, 1956, 26).
2. тільки недок. Пас. до підку́рювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 446.