ПІДНЕБЕ́СНІСТЬ, ності, ж., рідко. Те саме, що піднебе́сся. Радійте, гори в синій піднебесності! Радійте, ріки і давнії ліси! Такої ж не було ще в нас чудесності — воістину казкової краси! (Тич., II, 1957, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 461.