ПІДНЕ́БНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що піднебе́сний. Мов жайворонок із піднебної висоти камінцем спадає вниз, так і мелодія розсипається тихим хлипанням (Фр., III, 1950, 87).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 461.