Слово "піднесення" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПІДНЕ́СЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. підно́сити, піднести́ і підно́ситися, піднести́ся. Застосування цих [тракторних] платформ на збиранні плодів звільняє збиральниць від піднесення тари, винесення плодів на дороги (Колг. Укр., 5, 1962, 33); Ф. Енгельс у листі до М.Каутської заперечує проти піднесення письменником читачеві вже готових висновків (Рад. літ-во, 18, 1955, 39); Купити щось коштовне він не міг, а піднесення якоїсь дрібнички тхнуло б обивательщиною. І він вирішив назбирати Вірі букет польових та лісових квітів (Бурл., Напередодні, 1956, 181); Був се тільки пролог… тільки… піднесення завіси, сценка перед виставою (У. Кравч., Вибр., 1958, 278); Нове піднесення широкого і масового руху проти старого порядку намітилось уже давно (Ленін, 13, 1971, 195); Се було письмо від комісії для піднесення краєвого рільництва (Фр., II, 1950, 381); Наукові основи господарювання, піднесення ролі економічних стимулів уже дають відчутні наслідки (Літ. Укр., 26.ІІ 1966, 1); — Ти, мабуть, і сама добре знаєш, — звернувся він до Ніни, — що Марія Поліщук не потребує ніякого ні висунення, ні піднесення (Донч., V, 1957, 488); Функція кількох змінних називається раціональною, якщо її значення можна дістати із значень незалежних змінних за допомогою дій додавання, віднімання, множення, ділення і піднесення до цілого степеня (Курс мат. анал., II, 1956, 11).

Звук висо́кого (сере́днього, ни́зького) підне́сення — голосний звук певного способу творення за допомогою підняття язика у вертикальному напрямку до піднебіння. З голосних фонем української мови до звуків високого піднесення належать і, у (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1951, 139).

2. Запал, натхнення, душевний підйом, ентузіазм. Молода енергія знайшла собі вихід і буяла в кожному кутку, в кожній дрібниці. Важко було встояти проти такого загального піднесення й творчої радості (Кир., Вибр., 1960, 49); Повстання повинно спиратись на революційне піднесення народу (Ленін, 34, 1973, 229); З особливим піднесенням трудящі приступили до здійснення семирічного плану; // Стан нервового збудження. З небувалим піднесенням, яке створюють лише справжні людські пориви душі і серця, йшов молодий художник додому (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 88); Він підвівся з ліжка і знов почав командувати військом, але недовго тривало його нервове піднесення (Тулуб, Людолови, II, 1957, 552).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 462.