Слово "підняття" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПІДНЯТТЯ́, я́, с.

1. Дія за знач. підня́ти і підня́тися. Обдивлялися [Сизон та скульптор], чи було все потрібне для підняття погруддя на високий постамент (Епік, Тв., 1958, 513); Дуже цінними виявились дані, одержані під час підняття собаки Лайки на другому радянському штучному супутнику (Наука.., 7, 1961, 12); Льотчики перед підняттям у повітря тепло одягаються не тільки взимку, а й в літню спеку (Фіз. геогр., 5, 1956, 82); Якщо для глядача афіша — це запрошення на свято підняття завіси, то для самого театру вона завжди екзаменаційний квиток (Мист., 6, 1967, 13); Підняття спочатку прісних вод призводить до того, що, досягнувши солоних шарів, вони швидко засолюються і стають небезпечними (Хлібороб Укр., 4, 1967, 24); Понад мільйон років тому в межах Великого Середземномор’я внаслідок підняття гірських хребтів зникли мілководні морські басейни (Наука.., 8, 1963, 33); Підняття народного добробуття [добробуту], народна просвіта були б багато вищими завданнями для польських панів, ніж надаремна і непотрібна іграшка в полонізацію галицьких українців (Н.-Лев., II, 1956, 393); Розкріпачення творчої ініціативи народних мас, підняття їх творчої активності дало можливість трудящим взяти найширшу участь у створенні художніх цінностей (Мист., 6, 1955, 5); Комсомольці брали найактивнішу участь у достроковому виконанні плану хлібоздачі, у проведенні осінньої сівби і піднятті зябу (Укр. іст. ж., 1, 1960, 9).

2. Геол. Підвищене місце на поверхні землі. Вимірювання показують, що дно океанів нерівне: воно має значні підняття і глибокі западини (Фіз. геогр., 5, 1956, 56); В межах Байдаківської дільниці Олександрійського родовища спостерігається смуга куполоподібних піднять (Геол. ж., XIV, 4, 1954, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 475.