ПІДОСИ́ЧНИК, а, ч. Їстівний гриб з червоною або коричнево-червоною шапинкою; красноголовець. В навколишніх лісах появилось багато різних грибів: боровиків, сироїжок, лисичок, маслюків, підберезників, підосичників (Рад. Укр., 5. VII 1967, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 477.