ПІДОШО́ВНИЙ, а, е.
1. Прикм. до підо́шва 1. При ураженні шкіри стіп, особливо підошовних ділянок, утруднюється або виявляється неможливим тривале перебування на ногах (Лікар. експертиза.., 1958, 122).
2. Який використовується для виготовлення підошви взуття. Освоєно і почато випуск шкір для низу взуття новим способом дублення, що дає змогу одержувати світлішу, еластичну і полегшену підошовну шкіру (Рад. Укр., 6.ІV 1963, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 478.