ПІДПА́СОК, ска, ч. Помічник пастуха. [Пастух:] Я вже казав підпаскам відмикати обори й стайні (Л. Укр., II, 1951, 203); Позаду отари іде білоголовий підпасок (Чорн., Пісні.., 1958, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 480.