ПІДСИ́ЛЮВАЧ, а, ч. Пристрій, прилад для збільшення сили, напруги, потужності чого-небудь (звичайно про радіоапаратуру). Сучасна велика електронна математична машина має сотні і тисячі мініатюрних і довговічних електронних ламп, кристалічних підсилювачів і випрямлячів (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 353); Про звичайні електронні підсилювачі кажуть, що вони всевладні. Недарма до них застосовують такі визначення, як «чарівний», «казковий» (Наука.., 6, 1963, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 498.