ПІДСТЬОБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до підстьо́бувати2. Він підстьобував коня і, виїхавши з-за кущів, побачив справді дві постаті (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 223); Привернути до своїх військ увагу союзників, підстьобнути всіх тих, від кого залежать поставки, — ось чого насамперед хотів досягти головнокомандувач своїм незвичайним парадом (Гончар, II, 1959, 362).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 510.